Напрямок: хатха-йога
Тривалість заняття: 1,5 години
Рівень: підходить для всіх
Досвід викладання: 4 роки
“Рік тому я прийняла буддизм”
Я практикую вже понад десять років, і, чесно кажучи, ніколи не планувала викладати. Почалося все у 16: мені було цікаво щось про езотерику, медитацію — навіть не про асани. Із часом це переросло у серйозну практику.
Викладати я почала у 22, як тільки закінчила університет. Я вчилася на рекламі, і саме тоді почалася війна. Світ навколо був у хаосі, і єдине, що тримало мене, — моя практика. Саме тоді я зрозуміла, що хочу йти далі, навчатися глибше і ділитися й з іншими.
Мій напрямок — хатха-йога. Усі стилі, де є асани, так чи інакше походять із хатхи. Але те, що я викладаю, багато в чому сформували мої вчителі — Володимир Ткаченко та Дмитро Яценко. Саме вони дали мені відчуття «справжніх» учительсько-учнівських стосунків.
Сертифікацію я проходила окремо — в Україні та за кордоном, зокрема у Відні, де я жила два роки. Це була більше про анатомію, біомеханіку, а не про духовність. Але для мене мої справжні вчителі — ті, хто поруч, із ким виник зв’язок і розуміння.
Для мене йога не обмежується килимком. Це життя поза ним: як ти ставишся до інших, які морально-етичні принципи обираєш, як поводишся з собою. Асани — лише одна з восьми сходинок йоги. Далі — дихання, медитація, глибші практики.
Окрім йоги, я вчуся кераміці, читаю, люблю мистецтво. Я не вважаю себе гуру, я просто викладаю гімнастику йогів. Але водночас прийняла буддизм — рік тому, в Австрії. Це було несподівано й дуже важливо для мене. Там я отримала «прихисток у трьох коштовностях» і навіть нове ім’я — Сонам Янгчен, що означає «мелодійний голос заслуги».
Це ім’я і цей шлях нагадують мені: йога — це не лише тіло, це спосіб бути в моменті, шукати розуміння і глибину.
У людях мене найбільше надихає щирість і цікавість до життя. В учнях — бажання пробувати нове. Це неймовірно бачити, як у них виходить те, що ще вчора здавалось неможливим.
Ідеальний вихідний? Гарна погода, друзі поруч і трохи йоги. Але, якщо чесно, іноді мій головний ресурс — це сон. Коли надто багато стресу, я просто вимикаюся, щоб відновитися.
Колись я пожартувала: «Якби не йога, то дорога». Насправді ж йога справді врятувала мене, коли була темрява і невідомість. І тепер це не просто моя робота — це шлях, який я хочу пройти далі.
Моя улюблена книга — «Сіддхартха» Герман Гессе. Дуже її раджу.
Якщо коротко сказати, у що я вірю, то, мабуть, у кохання. Хай буде так.
